ПРОНАТАЛЬНІ НАСТАНОВИ МОЛОДІ ЯК ВИЯВ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ
Наталія Корчакова
DOI: https://doi.org/10.31392/udu-nc.series12.2024.23(68).05
2024-01-31
Abstract:Стаття висвітлює особливості пронатальних установок української молоді (зокрема щодо феномену незапланованої вагітності), які зумовлені впливом особливостей культури та менталітету. У дослідженні брали участь студенти закладів вищої освіти західних регіонів України та Білорусі. Незважаючи на історично сформовані стійкі орієнтації на цінність сім’ї, народження та виховання дітей, що підтверджується статистичними показниками народжуваності та медичного переривання вагітності, значні зміни в інституційному устрої обох країн, виникнення нових тенденцій у системі ціннісних установок сучасної молоді, трансформування соціокультурного фону життєдіяльності молодих людей зумовили виникнення відмінностей у пронатальній поведінці жінок. Отримані результати вказують на незначні відмінності у емоційному реагуванні респондентів обох підгруп на факт усвідомлення незапланованої вагітності. Домінування негативних емоції (страх, шок, відчай) у обох підгрупах засвідчує психотравмувальний характер ситуації та необхідність подальшого екзистенційного вибору. Статистично значущі відмінності були зафіксовані лише щодо емоцій «радість», «хвилювання», «паніка». Особливої уваги заслуговує вищий рівень готовності українок народити дитину в порівнянні з білоруською вибіркою (83,7% та 52,3% відповідно), в той час, як медичному перериванню вагітності віддали перевагу 16,3% українок та 47,7% білорусок. Окрім того, відмінності також були зафіксовані у ранжуванні цінностей, пов’язаних з пронатальними установками. Респондентів української вибірки можна характеризувати як сімейно- та дітоцентрованих. Із шести життєво визначальних цінностей провідні позиції у відповідях зайняли: «сім’я», «кохання», «діти». Для представниць білоруської вибірки найбільш пріоритетними виявились цінності «кохання» та «особиста свобода». Отримані результати також вказують на статистично достовірні відмінності між вибірками як щодо рівня вияву загальної репродуктивної настанови, так і її складових – генофілії/генофобії та репродуктивної активності/пасивності: генофобія і репродуктивна пасивність більш виражені у білоруській вибірці.
Література
Аксьонова, С. (2016). Підліткове материнство: демографічний аспект проблеми. Київ : Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
Алєксєєнко, Т. Ф. (2017). Концептуалізація соціально-педагогічних основ сучасного сімейного виховання. (Автореф. дис. д. пед. наук ). Київ.
Анчева, І. А. (2017). Сучасний погляд на психологічну готовність жінки до материнства. Здоровье женщины, 6(122), 50–52. Режим доступу: https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/4617/Ancheva.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Асланян, Т. С., & Шевельдіна О. В. (2018). Психологічні особливості сексуальної поведінки сучасних жінок. Науковий вісник Херсонського державного університету, 3, 13–17. Режим доступу: https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/316/293
Державна служба статистики України (2020). Діти, жінки та сім’я в Україні: Статистичний збірник, Київ. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/09/DJS_2019_pdf.pdf
Дутко, А. А., & Заболотна, М. Р. (2016). Репродуктивные права физического лица: сущность, понятие и классификация. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 3, 82– Режим доступу: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/1753/1/%D0%94%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf
Корчакова, Н., & Безлюдная, В. (2021). Установки студенческой молодежи относительно незапланированной беременности. Психологія реальність і перспективи, 16, 87– https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.207
Курило, И.О., Аксенова, С.Ю., & Слюсар, Л.И. (2017) Брачность, рождаемость и воспроизводство материнского поколения в Белоруси и Украине: опыт сравнительного анализа. Демографія та соціальна економіка, 2(30), 29–46. https://doi.org/10.15407/dse02.029
Левчук, Н. М., & Переллі-Харріс Б. (2010). Аборти та народжуваність в Україні. «Конкуренція» продовжується? Демографія та соціальна економіка, 2(14), 64–74. https://doi.org/10.15407/dse02.064
Мартинюк, І.С. (2020) Соціально-психологічні детермінанти самооцінки вагітних жінок. Психологічний часопис, 6(10), 130–139.https://doi.org/10.31108/1.2020.6.10
Перепелюк, Т. Д. (2023). Аборти – психологічний стан жінки та вплив на наступну вагітність. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 3, 59–62. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.11
Романенко, Т., & Морозова, О. (2022). Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом. Репродуктивне здоров’я жінки, 1, 8–12. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2022.258129
Слабкий Г.О, Габоровець Ю.Ю., & Дудина О.О. (2016) Аналіз результативності регіональної перинатальної допомоги жінкам в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 4(70), 4–11. https://doi.org/11603/1681-2786.2016.4.7542
Державна служба статистики України (2020). Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2020 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств), Київ. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/07/zb_cdhd_20.pdf
Bahk, J., Yun, S.C., Kim, Y.M., & Khang, Y.H. (2015). Impact of unintended pregnancy on maternal mental health: a causal analysis using follow up data of the Panel Study on Korean Children (PSKC). BMC pregnancy and childbirth, 15, 85. https://doi.org/10.1186/s12884-015-0505-4
Campbell, A.A. & Mosher, W.D. (2000). A history of the measurement of unintended pregnancies and births. Matern Child Health Journal,4(3),163-169. https://doi.org/10.1023/A:1009519329226
Compernolle, E.L. (2017). Disentangling Perceived Norms: Predictors of Unintended Pregnancy During the Transition to Adulthood. Journal of Marriage and Family, 79(4), 1076–1095. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/26646131
Finer, L.B., & Henshaw, S.K. (2006). Disparities in rates of unintended pregnancy in the United States, 1994 and 2001, Perspectives on Sexual and Reproductive Health, 38(2), 90–96. https://doi.org/10.1363/psrh.38.090.06
Finer, L.B., & Zolna, M.R. (2016). Declines in Unintended Pregnancy in the United States, 2008-2011. The New England journal of medicine, 374(9), 843–852. https://doi.org/10.1056/NEJMsa1506575
Klerman L.V. (2000). The intendedness of pregnancy: a concept in transition. Maternal and child health journal, 4(3), 155–162. https://doi.org/10.1023/a:1009534612388
Part, K., Moreau, C., Donati, S., Gissler, M., Fronteira, I., & Karro, H. (2013). Teenage pregnancies in the European Union in the context of legislation and youth sexual and reproductive health services. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 92(12), 1395-1406 https://doi.org/10.1111/aogs.12253
Radu, M.C., Dumitrescu, A.I., Zaharia, C., Boeru, C., Pop-Tudose, M.E., Iancu, C.F., & Chivu, R.D. (2021). Teenage Pregnancies and Childbirth Experience in Romania From the Midwives Point of View. Cureus, 13(3), e1385 https://doi.org/10.7759/cureus.13851
Rastad, Z., Golmohammadian, M., Jalali, A., Kaboudi, B., & Kaboudi, M. (2021). The effect of positive psychology intervention on quality of life among women with unintended pregnancy. Journal of education and health promotion, 10(1), 165. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_784_20
Rochebrochard, E., & Joshi, H. (2013) Children Born After Unplanned Pregnancies and Cognitive Development at 3 Years: Social Differentials in the United Kingdom Millennium Cohort. American Journal of Epidemiology, 178(6), 910–920. https://doi.org/10.1093/aje/kwt063
42% of births in the EU are outside marriage. (2020, 17 July). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/-/ddn-20200717-1