ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ ПІДЛІТКАМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Валентина Волошина,Ольга Неясова
DOI: https://doi.org/10.31392/udu-nc.series12.2023.22(67).03
2023-10-31
Науковий часопис НПУ імені М П Драгоманова Серія 12 Психологічні науки
Abstract:Мета. Стаття присвячена дослідженню психологічних детермінант, що впливають на успішність вивчення іноземної мови підлітками в умовах дистанційного навчання. Основна увага приділяється когнітивним здібностям, а саме пам’яті та мисленню, а також індивідуальним психологічним характеристикам, таким як мотивація, імпульсивність та мовна тривожність. Методи дослідження. Теоретичні: синтез, порівняння, моделювання, узагальнення. Емпіричні: Шкала мотивації вивчення англійської мови (ELLMS), Шкала дитячої імпульсивності Барратта (BIS-11c) та Шкала тривожності перед публічними виступами (PSCAS) були використані для вимірювання індивідуально-психологічних факторів. Для оцінки когнітивних здібностей було використано тест на запам’ятовування слів Лурії та Шкала інтелекту для дітей Векслера, п’яте видання (WISC-V). Для аналізу та інтерпретації даних використовувалися методи математичної статистики: описова статистика, кореляційний аналіз та множинна регресія. Результати. Результати дослідження підкреслюють багатовимірність процесу оволодіння іноземною мовою в умовах дистанційного навчання. Зокрема, когнітивні здібності (мислення) та індивідуальні психологічні фактори (мовна тривожність) виявилися важливими предикторами успішності вивчення мови в умовах дистанційного навчання. Було виявлено, що мовна тривожність має негативну кореляцію з результатами вивчення мови, тоді як мислення показало позитивну кореляцію в даному контексті. Висновки. На основі отриманих результатів встановлено, що хоча когнітивні здібності та індивідуальні психологічні особливості є ключовими факторами у процесі вивчення іноземної мови, лише навички мислення та мовна тривожність виявилися значущими предикторами в моделі успішного вивчення мови в середовищі дистанційного навчання. Цікаво, що, незважаючи на те, що їхня роль у процесі навчання є доведеною, пам’ять, мотивація та імпульсивність не мали значного впливу в моделі. Це підкреслює важливість належного врахування психологічних труднощів, пов’язаних з викладанням та вивченням іноземних мов онлайн.
Література
Бондар, С.І. (2003). Психологічні особливості читання тексту іноземною мовою студентами з різним когнітивним стилем. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
Волошина, В.В., & Жовнірук, А.І. (2021). Психотехніки розвитку когнітивно-вербальних умінь майбутніх психологів у процесі вивчення англійської мови. Перспективи та інновації науки, 3(3), 179–194 . https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-3(3)-179-194.
Лозова, О.М. (2010). Психологічні аспекти засвоєння іноземної мови. (Навчально-методичний посібник). Київ : КУБГ.
Altay, B., & Saracaloglu, A.S. (2017). Investigation on the Relationship among Language Learning Strategies, Critical Thinking and Self-Regulation Skills in Learning English. Novitas-ROYAL. Research on Youth and Language, 11(1), 1–26. Режим доступу: https://eric.ed.gov/?id=EJ1167232
Ardasheva, Y., Tong, S.S., & Tretter, T.R. (2012). Validating the English Language Learner Motivation Scale (ELLMS): Pre-college to measure language learning motivational orientations among young ELLs. Learning and individual differences, 22(4), 473–483. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2012.03.001
Bao, W. (2020). COVID‐19 and online teaching in higher education: A case study of Peking University. Human Behavior and Emerging Technologies, 2(2), 113–115. https://doi.org/10.1002/hbe2.191
Blakemore, S.J., & Choudhury, S. (2006). Development of the adolescent brain: implications for executive function and social cognition. Journal of child psychology and psychiatry, 47(3‐4), 296–312. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2006.01611.x
Cosi, S., Canals, J., & Vigil-Colet, A. (2008). Development of an improved version of the BIS-11c questionnaire: relationships with aggression and scholastic performance. Poster presented at the Xth meeting of the Spanish Society for the Study of Individual Differences. Salamanca.
Dörnyei, Z. (1998). Motivation in second and foreign language learning. Language teaching, 31(3), 117–135.
Horwitz, E.K. (2001). Language anxiety and achievement. Annual review of applied linguistics, 21, 112–126. https://doi.org/10.1017/S0267190501000071
Linck, J.A., Osthus, P., Koeth, J.T., & Bunting, M.F. (2014). Working memory and second language comprehension and production: A meta-analysis. Psychonomic bulletin & review, 21, 861–883. https://doi.org/10.3758/s13423-013-0565-2
Luria, A.R. (1969). The mind of a mnemonist: A little book about a vast memory. Harvard University Press.
Rothbart, M.K., & Bates, J.E. (2006). Temperament. Handbook of child psychology. (Vol. 3, pp. 99–166).
Steinberg, L. (2005). Cognitive and affective development in adolescence. Trends in cognitive sciences, 9(2), 69–74. https://doi.org/10.1016/j.tics.2004.12.005
Wechsler, D. (2014). WISC-V: Weschler Intelligence Scale for Children (5th ed.). Bloomington, MN : Pearson.
Wenden, A. (1994). Learner strategies for learner autonomy. ELT Journal, 48(3), 280–281, https://doi.org/10.1093/elt/48.3.280
Yaikhong, K., & Usaha, S. (2012). A Measure of EFL Public Speaking Class Anxiety: Scale Development and Preliminary Validation and Reliability. English Language Teaching, 5(12), 23–35. http://dx.doi.org/10.5539/elt.v5n12p23